Сонце низенько,
Вечір близенько,
Спішу до тебе,
Лечу до тебе,
Моє серденько!

Ти обiщалась
Мене вiк любити,
Нi з ким не знаться
I всiх цураться,
А для мене жити.

Ой я дiвчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка:
Дiвка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.
Дiвка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.

Ти гуляєш дні і ночі,
Я ж, сердешна, все одна,
Ізсушила, карі очі
В самотинні край вікна
Ой, лукава, вража жінка,
Зараз в сльози й голосить
Бач злякала чоловіка,
Щоб не знав і що робить.

Цілу ніч я (Ой, лукава,)
ждала, ждала (вража жінка,)
Поки зіронька зійшла
Все в віконце (Зараз в сльози)
виглядала ( й голосить)
Ніч в сльозах всю провела,
Ніч в сльозах всю провела,
Ніч в сльозах всю провела.

Блаженний день, блаженний час
Сіяє з нами вольна воля.
До рідного вернемось поля
Земля кохана жде на нас.

На крилах ми через Дунай
Поринем в рідну Україну
І радісну оцю годину
Прославимо із краю в край

Блаженний день, блаженний час
Сіяє з нами вольна воля.
До рідного вернемось поля
Земля кохана жде на нас.