Кожен раз я не питаю, -
Навіщо ти приходиш до ліжка?
І саме зараз не питаю, -
Навіщо ти зриваєш мій дах?

А вчора був мій спів,
Я матами покрив свою думку
Належно я перекрутив
Кожен раз я накопичую злобу.
Якби не твоя врода...

Навіщо ти приходиш,
Навіщо ти говориш
Мені про свої забубони?!
Мовчи!
Ти розумієш як мені важко?
Це не остання ніч!

Так, моя думка не споганить цю пісню,
Але я скажу знову тобі -
Твою злобу, твою турботу
Не потребую, ні!

Не питаю, -
Навіщо ти приходиш до ліжка?
Ти приходиш, ти приходиш...

Я не питаю, -
Навіщо ти приходиш до ліжка?
Я потребую ніч, дістаєш мене.
Вже не можу ні спати,
Ні з богами розмовляти
І тут і там я відчуваю тебе.

Я накопичую злобу
Твою турботу не потребую!
Дістаєш мене!
Я закриваю твій ротик,
Кіця, знаеш, як хочу
Згвалтувати твоє тіло
Не кохаю тебе!

Приспів.
Я не кохаю тебе!

Коли відкриєш своє обличчя,
Так я не побачу страх, я не відчую жаль.
Якби я міг до тебе торкнутись
Не останній раз, не остання ніч.
Прикро не ... одразу,
Не зробив тобі образу
Не зробив, заразо!
Я закриваю твій ротик,
Кіця, знаеш, як хочу
Згвалтувати твоє тіло
Не кохаю тебе!