Гарні речення стануть дещо зайвими
Пізно - повертатись додому пішки,
Тільки ла-ла-ла-лай-лай у голові -
Мелодія не зрозуміла,
На вулиці зимно,
Мені вже й так пізно – все рівно,
Як я дістанусь додому в це час
ПР: Але тобі вкра-а-а-а-ай
Не хочеться знати,
Як мене звати!
Я пролетів крізь прірву фантазій,
З горя проколов собі дірки у вухах,
Щоб ти могла,
Щоб ти хотіла це помічати.
Я впевнений,
Що мені вже пізно здаватись,
Так само, як пізно навчитись
Триматись якнайдалі від твого вікна!
ПР: Але тобі вкра-а-а-ай
Не хочеться знати,
Як мене звати!

Де б я не був й не шов,
Що не робив би
І знов
Тільки шоб було цікаво тобі,
Я хочу шоб було цікаво тобі,
Якби я міг стати цікавим!
То-о-бі!

ПР: Але тобі вкра-а-а-а-ай
Не хочеться знати,
Скільки залишається в мене хвилин
Як мене звати!